Коли у 2014 році на Україну напала РФ, українська армія потребувала розвитку, щоб ефективно протистояти ворогові. Тоді проактивні українські розробники на волонтерських засадах долучилися до технологізації війська. Так у військовослужбовців зʼявилися засоби, що покращили якість їхньої роботи.

‍

Розповідаємо, які розробки українських волонтерів підсилюють Збройні сили України в боротьбі з окупантами від початку російсько-української війни у 2014 році.

‍

ГІС «Арта»

‍

Геоінформаційну систему (ГІС) «Арта» почали розробляти для ЗСУ в травні 2014-го, після нападу Росії на Україну. Тоді українські програмісти спільно з британськими картографічними компаніями створили систему, що після виявлення ворожої російської цілі підбирає оптимальні артилерійські, мінометні, ракетні розрахунки або бойові дрони, що розташовані в межах досяжності.

‍

Дані про поле бою, зібрані розвідувальними безпілотниками, далекомірами, смартфонами, GPS і радарами, передаються до системи в режимі реального часу для точного визначення позицій противника. Потім ГІС «Арта» обробляє цю інформацію і визначає, яка зброя в цьому районі найбільше підходить, щоб оперативно завдати удару.

‍

Проєкт постійно вдосконалюють та модернізують завдяки співпраці з військовими, а також опрацьовуючи помилки (якщо про них повідомляють бійці, які користуються системою на полі бою).

‍

Наразі ГІС «Арта» — багатопрофільна система управління військами. Найбільше її використовують в артилерійських частинах, що обумовлено специфікою планування і ведення бойових дій, вимогами до фактичних даних і терміновістю отримання інформації про результати бойових дій. Разом із тим, ГІС«Арта» є базовою системою ситуаційних центрів та центрів керування, інструментом планування, контролю, обробки та поширення результатів розвідувальних операцій.

‍

«Кропива»

‍

Програмне забезпечення (ПЗ) «Кропива» розробили волонтери «Армії SOS» у 2014 році для розрахунків стрільби артилерії, планування й орієнтування на полі бою. Розвідники чи інші бійці вносять у застосунок координати ворожої цілі — їх отримує найближча артилерійська батарея, яка й завдає удару по ворожих цілях.

‍

Система забезпечує:
‍

• доступ до електронної карти місцевості з відображенням власної позиції за GPS;
• обмін даними (позиції союзних підрозділів, координати виявлених цілей та короткі текстові повідомлення) з іншими абонентами системи;
• рішення розрахункових завдань (розрахунок маршу, зони вогневого ураження або артилерійських поправок);
• взаємодію та передачу даних із засобів розвідки (БпЛА, радарних та звукометричних комплексів) в автоматичному режимі.

‍

Військові використовують «Кропиву» для наведення та коригування артилерії, зокрема за допомогою дронів. Проте з часом у застосунку зʼявилися функції не тільки для артилеристів. 

‍

У системі щодня оновлюється лінія фронту. Так військові бачать, де стоїть ворог, а де побратими, обмінюються інформацією про позиції та даними розвідки, комунікують з командним пунктом. Також у «Кропиві» є навігатор, карта з точними висотами й низинами, відстань від одного обʼєкта до іншого. До того ж, українське ПЗ оперативно адаптується до викликів війни, у тому числі до нових систем озброєнь, які надають союзники.

‍

«Броня»

‍

Розрахунково-графічний комплекс «Броня» розробили у 2015 році українські волонтери, щоб допомогти військовим ЗСУ точніше потрапляти снарядам у ціль, зменшити витрачений час для пострілу і вести бій із закритих вогневих позицій. 

‍

Завантажена на планшет програма може за секунди визначити координати цілі з точністю до метра і розрахувати параметри стрільби з кількох вогневих позицій. Також «Броня» дозволяє наводити гранатомети, міномети, танки, БМП на закритих вогневих позиціях і з точністю до 10 метрів потрапляти у ворожу ціль. 

‍

Крім того, програма вирішує геодезичні задачі (коли розвідник передає інформацію про ціль, але не може визнати її координати). Указавши свої координати, азимут і дальність до цілі у «Броні», він отримає розрахунок.

‍

ComBat Vision

‍

У 2015 році українські розробники представили ​​систему управління тактичного рівня ComBat Vision. Вона дозволяє заздалегідь запланувати деталізований перебіг операції, а під час її виконання — координувати дії між усіма виконавцями в режимі реального часу.

‍

Систему почали використовувати ще в період Антитерористичної операції на сході України, а з початком повномасштабного вторгнення у 2022-му команда розробників за рік вдосконалила ComBat Vision до четвертого покоління. Тоді переосмислили весь досвід її застосування та додали нові можливості в контексті інтеграції стандартів НАТО в Збройні сили України.

‍

Система планування, розвідки та координації дій на полі бою ComBat Vision поєднує ПЗ із низкою засобів зв’язку та сенсорів (дронів, камер, далекомірів тощо), які збирають інформацію про об’єкти на полі бою і відображають її на тривимірній мапі з можливістю включити режим доповненої реальності на відео з телефона, дрона, камери і т. д. Також на карту можна наносити цілі, показувати зміни у диспозиції ворога, у доповненій реальності з повітря підсвічувати розташування дружніх та ворожих підрозділів. 

‍

Завдяки системі військові можуть запланувати послідовність дій для кожного підрозділу, визначивши маршрути, цілі та завдання, і в режимі реального часу спостерігати за виконанням плану та обмінюватися навігаційними вказівками на цілі й текстовими повідомленнями.

‍

Delta

‍

ГО «Аеророзвідка» у 2015 році почала розробляти програму, що підсилила б орієнтування військових на полі. Так перша версія Delta з’явилася в зоні бойових дій у 2016-му. Це система ситуаційної обізнаності, що супроводжує бійців на полі бою, сповіщаючи про розташування сил супротивника та супутні небезпеки. 

‍

Delta збирає дані з різних джерел: розвідка БпЛА, знімки супутників, радіоперехоплення тощо. Вона також може приймати розвіддані із систем ситуативної обізнаності НАТО. Програма працює як вебсервіс, який не вимагає серверного обладнання. Проте не всі можуть зареєструватися в системі. Здебільшого її використовують командири, які роблять запит, проходять перевірку й отримують доступ.

‍

Від початку повномасштабного вторгнення за рік Delta зробила понад 30 релізів. Її постійно вдосконалюють: додають нові функції, покращуєть інтерфейс, інтегрують нові джерела інформації.

‍

MilChat

‍

Артилерист Ярослав Шерстюк самостійно навчився розробляти програмне забезпечення. У 2018-му за підтримки компанії Noosphere він почав розробляти месенджер MilChat. Застосунок дозволяє обмінюватися повідомленнями, дізнаватися тактичну обстановку, транслювати геопозиції, користуватися груповою картою тощо.

‍

Для шифрування команда використовує протокол месенджера Signal. Історія листування в зашифрованому вигляді зберігається локально на пристрої. Поки користувач не прочитав повідомлення, вони зашифровані лишаються на сервері, а після прочитання — потрапляють на смартфон, де й розшифровуються. При цьому із сервера вони видаляються.

‍

Месенджер MilChat працює на Android та IOS.